|
| Amarok
| 10 квітня 2011 р.
|
| Бориспіль, Київська область
|
|
Мій автомобіль: Toyota Auris 1,6 Luna MMT, колір чорний
Рік виготовлення: 2008
Час користування: з 2008 року. Пробіг 67 тис. км.
|
У цій розповіді йдеться лише про незначну частину того, що ми побачили за чотири автопоїздки на Західну Україну.
 Чернівці
Подорож на машині відрізняється мобільністю, свободою вибору і непередбачуваністю (навігатор в обов’язковому порядку, хоча б раз за поїздку, заведе вас на бездоріжжя). Якщо автомобіль комфортний і з хорошою прохідністю, як Ауріс, подорожувати можна цілий рік. За наші неповні три роки з моменту придбання машини, подорожуючи, ми проїхали на ній майже 67000 км і відвідали понад 130 населених пунктів України, долаючи снігові замети, піщані дороги, глинисте бездоріжжя, розбитий асфальт...
 Бездоріжжя
Окремої уваги заслуговує Західна Україна: тут гарна природа, люди живуть розмірено і просто, а кожен камінь має свою непросту історію.
Отже, що робити на Західній Україні? Їсти, пити і дивитися. Покуштувати обов’язково грибну юшку, найсмачнішу довелося скуштувати в замку в Олеську. Пити каву — в кав’ярнях Львова, вино — у Берегові, коньяк — в Ужгороді, а узвар і настоянки — скрізь. Ну, а дивитися потрібно Старе місто, Собори, Замки та фортеці, Природу, які часто сплітаються в єдине ціле.
 Берегове
У кожному обласному чи райцентрі Західної України є його, так звана, стара частина з вузькими вуличками, бруківкою і старовинними будинками. Але у Львові це ще і Чорна Кам’яниця, музей-аптека, внутрішні дворики. У Чернівцях — «Будинок-корабель », що зовні нагадує старовинну бригантину, і Університет з дивовижної архітектури будинками з червоної цегли, з дахами, критими кольоровою глазурованою черепицею, Червоним, Мармуровим і Блакитним залами майже царського інтер’єру, власним дендропарком та церквою. Ну і в кожному місті це традиційно — площа Ринок, Ратуша, костели та собори.
 Черіовці
Релігія на Західній Україні — це взагалі окрема історія. Тут скрізь за вашим маршрутом на шляхах вам траплятимуться маленькі доглянуті часовні і церкви, на вулицях і в нішах будинків — статуетки Діви Марії або Христа (обов’язково з живими квітами та запаленими свічками), а також незліченна кількість стародавніх монастирів і храмів, які заслуговують на увагу навіть невіруючих людей. Химерні і помпезні, всі в золоті, мармурі, вітражах, недоречних туях і кипарисах як, наприклад, Почаївська лавра або церква Святої Покрови в Чорткові. Або ж, що потопають у тиші, спокої та зелені лісів, як монастир в Крехіві. З тих соборів, що вражають величчю, красою і обов’язкові до перегляду: собор святого Юра і домініканський собор у Львові, собор святого Станіслава у Чорткові. Особливо виразні, нині не діють і напівзруйновані, але залишають сильне враження: костели в Баворіві, Звенигороді і Сидорові Тернопільській області, собор у Віжнянах Львівській області. Окремо варто виділити село Рукомиш, тут на і в схилах травертинових скель розташувався надзвичайно гарний і дивовижний печерний комплекс з хресним ходом.
 Ауріс
Замки, фортеці, палаци — на Західній Україні вони, без перебільшення, в кожному селі. Одні зруйновані часом і людьми (селяни розібрали собі камені на будівництво власних помешкань, радянський режим варварськи використовував їх не за призначенням), і зараз являють собою жалюгідні рештки: Тараканівський форт, замок Потоцького у Золотому Потоці, замок у Чорткові... Інші повільно, але впевнено реставруються і відновлюються: замки та палаци в Дубні, Жовкві, Свиржі, Збаражі, Підгірцях. Ну і є воістину класики жанру — замки-фортеці в Кам’янець-Подільському, Меджибожі та Ужгороді, тут чимало народу, регулярно проходять різні етнофестивалі і гуляння.
 Кам’янець
 Свирж
Але найбільше враження справляють величні руїни середньовічних твердинь у Кременці, Сидорові, Невицькому, Ниркові (Червоногруді). Саме в них відчувається єднання з Природою. Так у Ниркові в мальовничій долині біля річки Джурин, зовсім поряд з Джуринським водоспадом дивно було натрапити на залишки втраченого міста Червоногруд.
 Кременец
 Червоногруд
 Джурин
Щодо природи, то в «окультуреному» вигляді варто подивитися її в чудових парках Львова: «Високий замок» з телевежею, залишками замкової стіни, «Залізна вода » з виходами мергелів і віковими буками, «Шевченківський гай» — аналог київського Пирогова або переяслав-хмельницького музею. А по дорозі милуйтеся безкрайніми акуратними полями (всі без винятку обробляються) або зеленими пасовищами з коровами, болотами з тванню і чаплями, віковими хвойними лісами, крутими схилами з виступаючими величезними каменями і зрізами порід бурого або жовтого кольору, спокійними повноводними і гучними гірськими річками. І, звичайно ж, гори. У Карпати не обов’язково їздити лише заради лижв, вони надзвичайно красиві і в зелені лісів. Особливим місцем є міст через Дністровський каньйон, що з’єднує Івано-Франківську і Тернопільську області — від виду, що відкривається з нього, перехоплює подих.
 Дністр
Це лише незначна частина того, що ми побачили за чотири автопоїздки на Західну Україну. А хочеться ще. Так що у травні їдемо знову: пити каву у Львові, дихати повітрям Карпат, бродити по руїнах тернопільських замків.
 Жовква
 Ринок у Жовкві
І обов’язково з дитиною. Наш п’ятирічний син, щойно ми потрапляємо до Львова або Чернівців, вважає, що ми приїхали за кордон. І переконати його у зворотньому поки що не виходило.
|
|
