|
| Karinioshka
| 30 червня 2009 р.
|
| Київ
|
|
Мій автомобіль: Toyota Auris 1.6 MMT Luna білого кольору
Рік випуска: 2008
Час користування: з листопада 2008 р.
|
Плюси: «легке» кермо, різкі гальма, високий кліренс, ощадливе споживання пального, якість виконання та надійність, ні з ким не зрівняний салон, ЗОВНІШНІСТЬ.
Мінуси: донині нарахувала 3, з них 2 усунули: слабке ближнє світло (особливо відчутно це взимку), жахливі рідні склоочисники, не перероблена під лівокермову комплектацию панель клімату.
Резюме: задоволення за всіма параметрами.
Перед придбанням автомобіля (першого) я дуже боялася однієї речі — щоб не вийшло так, як у тій приказці: «Не знала баба клопоту…». Тому з самого початку вибір формувався, виходячи з чітко окреслених потреб.
 Це наша будка Потреба №1. Звичайно, це вартість
Для мене було принциповим витратити на машину не більше 25 тис. $, включаючи ВСІ можливі додаткові платежі.
Як на мене, придбання засобу пересування вище за цю вартість (за сьогоднішньої кон’юнктури) — це вже не потреба, а виключно прояв данини моді, статусу, суспільній думці або понти.
Наслідок:
- Потреба задоволена і навіть перевиконана.
Потреба №2. НЕ механічна коробка передач
90 % часу експлуатації — це місто. Читай: пробки, швидкість до 80 км/год, необхідність маневрувати під час зміни полоси руху, різке набирання швидкості та гальмування.
Вирішальний фактор — наявність механізма, який позбавляє мою ліву ногу й праву руку від постійних рухів, що монотонно повторюються, а мій мозок — від керування рухами ноги й руки.
Автомат, робот або інше — не принципово.
Наслідок:
- Тягнучка в пробках. На відміну від інших власників ММТ, на «робота» не грішу. Всі свої функції він виконує, як належить. Рушання з місця й рух зі швидкістю до 10 км/год без натискання педалі газу. Якщо рух на першій швидкості, як мені здається, затягнувся, перемикачем під кермом піднімаю до другої. Все.
- Маневри під час зміни полоси руху, різке набирання швидкості й різке гальмування (або за настрою зробити когось на світлофорі). Перед покупкою було чимало побоювань, що з’явилися після прочитання відгуків на форумах про занизьку швидкість реакції робота під час перемикання передач. Після декількох місяців пристосування до коробки, недорозуміння більше не виникають.
А хто не зміг пристосуватися… Якщо за штурвал Боїнга посадити водія запорожця — це не Боїнг погано літає, це… Така ось моя мораль :)
- Спокійна їзда до 60—80 км/год по місту. Жодних нарікань. (Рекламні фрази про хороше утримання дороги, вписування в повороти й керованість писати не буду з метою економії часу на прочитання.
- Траса (дуже рідко). Післе пробігу до Закарпаття, Ауріс почала поважати ще більше. (І себе разом з ним).
 Бориска та побратими під час автопробігу до Закарпатття Потреба №3. Надійність
Гени Гвинтика та Шпунтика в мене не були виявлені, тому потрібен був автомобіль з максимальним терміном експлуатації без поточного ремонту, налаштувань, усунення поломок, заміни деталей, а також простоювання у чергах на сервіс.
Наслідок:
- Ім’я Toyota в плані надійності зборки поки що не заплямовано.
- Сервіс працює добре й оперативно.
Потреба №4. Економічність
Ще одне побоювання перед здійсненням покупки — придбати машину, щоб потім працювати на її обслуговування. Потрібен був автомобіль з якомога нижчим рівнем споживання пального та вартістю технічного обслуговування.
Наслідок:
- 10,2 л/100 км взимку з підігрівом всього та світло+музикою.
- 7,6 л/100 км влітку з охолодженням всього та світло+музикою.
- Періодичність ТО через 15 тис. км привабливіша за 10 тис. км в однокласників. А з моєю частотою їзди мені загрожує ТО не за кілометражем, а за роками експлуатації, так що тут 100%-виграш.
Потреба №5. Безпека
Як кажуть ПДД: «Дорога — це місце підвищенної аварійної небезпеки». Якщо навіть не ти, то тебе. Тому з самого початку перечитала результати краш-тестів усіх можливих претендентів. 9 подушок безпеки, збільшені стойки кузова і перший результат в Euro NCAP додали впевненості.
Потреба №6. Комфорт водія, тобто мій
Для людини, що сидить за кермом, головне те, що її оточує, а не те, що пішоходи бачать з вулиці.
Наслідок:
Задоволення за всіма параметрами.
- Моє нерозбещене Его задоволене на 101 % просторністю салона та його ергономікою.
- Моє розбещене око задоволене тим, що бачить, на 101 %. Особливо консолью, яку варто відзначити окремо, та ручником, що заслуговує на подвійне відзначення. Це вже бонус до потреб :)
- Мій немузичний слух задоволений тим, що чує, на 101 %.
- Моє м’яке місце, що насиділося у громадському транспорті, на 101 % задоволене зручністю та розмірами крісла.
- Моє принципове «Я» просто у захваті від ВІДСУТНОСТІ надмірностей — жодних зайвих скриньок, поличок й інших місць для нагромадження непотрібу, за рахунок яких деякі виробники піднімають рівень комфорту в очах покупців! УРА Тойоті!
Потреба №7. Компактність та достатній кліренс
Я маю двір, що не пристосований для автомобілів, і я мешкаю у місті, яке замало пристосоване для них.
Тому машина повинна бути компактною для паркування та високою для взяття бордюрних каменів.
Наслідок:
- паркувальника з собою не вожу (парктроніків не маю і поготів);
- чудово вміщаюся в усі щілини;
- пузом ні за що не чіпляюся.
Потреба №8. Зовнішність
Так, мені теж подобається Бред Пітт. На малюнках та в кіно. А ось мати такого собі на кожен день… цікаво, а що з ним робити? Це я про яке-небудь Audi або BMW.
У моєму випадку головне — це придбати не просто залізяку і не експонат музею, а завести ще одного члена сім’ї, що наслідує типаж власника.
Так ось, ззовні Auris — це кохання з першого погляду. Люблю його, як Феона Шрека. Це 100 % мій типаж — товстенька, вухаста, з добрими очима й хвостиком істота, як Паровозик з Ромашкового. Ми знайшли одне одного!
 Щоб ніхто не вкрав І вже не потреба, а КАПРИЗ №9 — білий колір!
Довелося почекати 3 місяці — зате тепер одне суцільне нерозбавлене задоволення.
Ну й №10 — БОНУС у вигляді фан-клубу Auris
Це коли з придбанням речі відкриваєш ще одну приємну сторінку у своєму житті.
|
|
