|
| EgoRio
| 18 червня 2009 р.
|
| Київ
|
|
Мій автомобіль: Toyota Auris 1.6 MMT Luna білого кольору
Рік випуску: 2008
Час користування: з лютого 2009 р.
|
Плюси: просторий салон, рівна підлога на задньому ряді сидінь, чудова керованість, повноцінна запаска, достойна шумоізоляція та музична система, чудові гальма, надійність марки Toyota.
Мінуси: занадто шумний двигун на високих обертах, нема куди покласти мобільний телефон, не занадто великий багажник, нема повноцінного центрального підлокітника.
Резюме: автомобіль, що вартує своїх грошей, чудова машина для міста з неповторним інтер’єром салона, що припаде до душі як чоловікам, так і жінкам!
Так сталося, що одного чудового дня життя здійснило черговий крутий поворот, і я після трьох років активної їзди за кермом став пішоходом. Час минав, і бажання придбати автомобіль ставало все сильнішим.
 За кермом мого боліда
Оскільки перший мій сталевий друг походив з Південної Кореї, початковий вибір припав на виробників з цієї ж країни, проте згодом, зваживши всі за та проти, та прочитавши чимало відгуків, увагу було перенесено на японських виробників. Йшлося лише про новий автомобіль, тому, відвідавши практично всі салони японських представників, вибір впав на Toyota, оскільки якість обслуговування та ставлення до клієнтів в інших брендів не дотягувало до того з яким зіткнулися ми у салоні Toyota, та й за збігом обставин у моєї другої половинки на водійських курсах була Toyota Auris. Перше знайомство відбулося ще на вулиці, коли червоний Auris, що проїжджав повз мене, одразу кинувся мені у вічі : «симпатична машинка» — тоді промайнуло у мене в голові.
 І взимку, і влітку ми разом
І ось я у салоні Toyota, палаю бажанням сісти в Auris і подивитися, що ж там всередині, але на жаль черга подивитися Auris велика, і декілька сімей оглядають машину по колу и підійти поки що не вдається. Ну та й годі подумав я, і щоб підігріти апетит ще більше, вирішив оглянути всі інші моделі Toyota, що були представлені у салоні. Як то кажуть, все що не робиться, то на краще, і насолодившись салонами інших моделей, я нарешті сідаю за кермо «Ауріса». Перше, що кидається у вічі, це те, що у салоні тут не так, як у всіх інших моделях, тобто дуже сподобалося. Погляд плавно переходить на оббивку карт, потім я роздивляюсь симпатичне шкіряне кермо, яке не лише милує око, але й надає приємні тактильні відчуття. Потім, о Господи!, мій погляд потрапив на центральну консоль, і настрій у мене покращився ще більше. Органічно вписана в інтер’єр центральна консоль — це звичайно один з найпривабливіших моментів в Auris, особливо тішить припіднятий важіль перемикання передач, що не лише виявивилося згодом гарно, але й зручно. Ну, нехай, подумав я, місце водія оцінимо на тест-драйві, й обійшовши машину спереду, я примостився на передньому пасажирському сидінні. Оскільки машина купувалася на двох, то перспектива опинитися не за кермом була невідворотною. Тут все так само зручно, і ось ще одна приємна дрібничка: бардачків виявилося два, що ніколи не буде зайве, а згодом з’ясувалося, що з-під переднього пасажирського сидіння висувається ще одна поличка для всілякого дріб’язку, ось так-от! Пересівши на задній ряд сидінь, я одразу зрозумів, що мої високі на зріст друзі заввишки 1,90 м почуватимуться тут чудово, і можливість позабивати собі маківки об стелю практично відсутня, що пізніше й підтвердилося на практиці.
 Моя машинка після тонування
Тут я наведу уривки реплік тих високих на зріст пасажирів, хто у подальшому опинився на задньому сидінні:
- «Так, мене, як завжди, назад... Ого! та тут стеля висока така, кльово»!
- «Симпатичний такий у тебе тут салон! О, поглянь! Я головой не б’юся об стелю!»
- «Прикол — рівна підлога!»
- «Опа! І на цьому горбку я не прочесав головою стелю!»
Потім я дістався багажника, і зрозумів, що у порівнянні з моєю попередньою машиною, він був замалий. Зізнаюся, що моя перша машина мала кузов седан, тому, певно, це так і кинулося у вічі. Приємно вразило те, що Auris вкомплектовано повноцінною запаскою, а не колесом від самоката, на якому до того ж не так вже й весело їхати, якщо поруч нема шиномонтажу, а їхати треба довго.
 На дачі
І ось, заповнивши всі необхідні папірці, я йду на тест-драйв Auris. Оскільки на механіці я їздив все своє водійське життя, то хотілося спробувати, що ж це за таке ноу-хау під назвою роботизована коробка передач. Але невдача: машинка з «роботом» потрапила в маленьку ДТП, тому на тест-драйв беремо Auris з механікою. Сів за руль, відрегулював сидіння й спинку, потім ще трохи скористався регулюванням сидіння по висоті, а що ж з регулюванням керма? А з цим виявилося все дуже добре: бажаєте регулювати за вильотом? — будь ласка, вгору або вниз? — та жодних питань! В Auris доступна і така функція.
Я знав, що машину вкомплектовано двигуном об’ємом 1,6 л, який жваво розвиває 124 к. с. Відчути потужність двигуна я зміг одразу, відзначу, що він занадто шумний на високих обертах, але, в принципі, це і зрозуміло, адже 124 к. с. потрібно звідкись брати. Отже, розганятися ми вміємо і досить-таки жваво, а що ж у нас там з гальмами? Торкнувшись педалі гальма, я зрозумів, що якщо треба зупинитися, то Auris зможе заклякнути майже за мить. Тепер, коли я розумію, що мені необхідно різко знизити швидкість, я повинен контролювати машини позаду, оскільки існує вірогідність, що не всі зможуть так само різко зупинитися позаду мене. Керованість теж залишила приємні враження, і в поворотах машина поводиться впевнено. Після тест-драйву і всього побаченного бажання придбати саме цей автомобіль ставало все сильніше й сильніше.
Тепер залишилося з’ясувати, що таке роботизирована коробка і з чим її, як то кажуть, їдять. До переходу на коробку-автомат я був готовий, бо, згадуючи свої муки у пробках та закляклу ліву ногу через постійно вижате зчеплення, мені все більше ставала до душі коробка-автомат. До того ж прогрес дійшов вже до того, що автомат майже ні чим не поступається механіці, що врешті решт, це набагато зручніше: менше педалей — менше зайвих рухів. Окрім цього, важливим чинником було те, що у моєї другої половинки, це було перше авто, і я з висоти свого невеликого водійського досвіду розумів, що для неї буде набагато комфортніше, легше й приємніше керувати машиною з автоматом. Після прочитання відгуків про роботизовану коробку, якою комплектується Auris, враження були неоднозначні. Тому, щоб довго над собою не знущатися, я записався на тест-драйв «робота». І, як не дивно, мене все влаштувало, особливо сподобалось змінювати передачі за допомогою перемикачів під кермом, так, наче у себе вдома за кермом Momo, граючись у симулятор «Формули-1». У подальшому освоїтися з роботизованною коробкою мені багато часу не знадобилося.
 Приєднуємося до фан-клубу Toyota Auris
Отже, робимо монтаж завбільшки три з половиною місяці очікування білого «Ауріса» (оскільки колір цей виявився рідкісним) і я — щасливий власник білосніжної Toyota Auris у комплектації Luna з роботизованною коробкою. Протягом ще перших днів я зрозумів, що зробив правильний вибір: що далі, то більше мене цей автомобіль став приємно дивувати. Достойне музичне обладнання, пристойна шумоізоляція та чудова система клімат-контролю лише підтвердили правильність мого вибору як цієї моделі зокрема, так і самої марки Toyota загалом. З придбанням цієї машини я також отримав багато знайомих серед членів фан-клубу Toyota Auris Fan, до яких я долучився згодом і став активно спілкуватися. Адже так приємно усвідомлювати, що ти не один, що є до кого звернутися по пораду або по допомогу, та й просто чудово провести час, спілкуючись на спільні теми у приємному колі.
|
|
